Міністерство освіти та науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра охорони праці та безпеки життєдіяльності Звіт про самостійну роботу з дисципліни»Безпека життєдіяльності »  План Раціональні умови життєдіяльності людини; Вплив діяльності людини на навколишнє середовище; Джерела небезпечних для життєдіяльності чинників; Безпека життєдіяльності в умовах соціально- політичних конфліктів; Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищу; Захисні споруди цивільної оборони та вимоги до них; Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій; Планування та фінансування заходів цивільної оборони; Порядок та строки притягнення до відповідальності за порушення вимог у сфері охорони праці; Порядок фінансування заходів з охорони праці; Державне соціальне страхування. Форми страхових випадків та розміри допомоги; Атестація робочих місць за шкідливими виробничими чинниками; Розробка питань охорони праці в колективному договорі; Порядок забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, спецодягом, взуттям; Порядок розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві; Робочий час і відпочинок. Регулювання праці окремих категорій працівників; Пільги і компенсації за шкідливі та небезпечні умови праці. 1.Раціональні умови життєдіяльності людини Людина як частина природи є біологічним суб'єктом. Хоча за своєю тілесною будовою й фізіологічними функціями людина належить до тваринного світу, вона має якісні відмінності від тварин: характерні тілесні ознаки (прямоходіння, руки пристосовані до праці тощо); високорозвинений мозок, здатний відобразити світ у поняттях і перетворювати його відповідно до своїх потреб, інтересів, ідеалів; свідомість як здатність до пізнання сутності як зовнішнього світу, так і своєї особистої природи; мислення та мова, які з'явились в результаті трудової суспільної діяльності. Найхарактернішою ознакою людини є свідомість, не тільки в плані осмислення життєвої ситуації й пізнання навколишньої дійсності, що властиво навіть тваринному світу, але з погляду здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв'язками з ними і з іншими людьми, заглиблюватись в себе, щоб досягти злагоди з собою, з метою усвідомлення сенсу власного буття у світі. Найголовніша відмінність між людиною і тваринним світом полягає у способі життя. Якщо тварина живе в природі, то людина - в соціумі. Соціум - це особливий спосіб життя особливих істот - людей. Діяльність людини - це специфічний спосіб ставлення людини до світу, активна взаємодія для досягнення свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певних потреб. Виділяють такі сфери суспільного життя: матеріальна, охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну; соціально-політична, включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві - класові, національні, групові, міждержавні тощо. У цій сфері функціонують такі соціальні інститути як держава, партії, громадські організації; духовна – це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень; культурно-побутова, це такі явища, як виробництво культурних цінностей, життя сім’ї, організація побуту, відпочинку, освіта виховання тощо. Усі сфери суспільного життя взаємопов’язані. Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні відносини, які виникають між людьми і поділяються на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші. В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтереси і потреби людей. Завершальним етапом механізму вирішення суперечностей у системі суспільних відносин є конфлікт. Людина давно не живе в “природі”, а в середовищі, антропогенно зміненому, трансформованому під впливом своєї діяльності. В життєвому циклі людина і навколишнє середовище утворюють постійно діючу систему “ людина-довкілля”. З ...